Законопроєкт про віртуальні активи: що насправді містить текст № 10225-д, прийнятий у першому читанні

Коротко

Україна ухвалила Закон «Про віртуальні активи» ще в лютому 2022 року — і він так і не набрав чинності, адже його прикінцеві положення пов'язали запуск із податковими змінами, які так і не були прийняті. Законопроєкт № 10225-д (зареєстрований 24 квітня 2025 року Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева) — друга, значно амбітніша спроба: єдиний комплексний акт, що вносить зміни до Податкового кодексу, викладає закон про віртуальні активи в новій редакції з новою назвою — «Про ринки віртуальних активів» — та коригує низку суміжних законів, зокрема «Про рекламу» і «Про валюту і валютні операції».

Верховна Рада прийняла його за основу в першому читанні 3 вересня 2025 року, 246 голосами, доручивши комітету доопрацювання. До порядку денного поточної сесії його включено Постановою 4775-IX від 10 лютого 2026 року, і офіційний статус наразі — «готується на друге читання». Ця стаття описує, що насправді міститься в тексті першого читання — єдиній публічно доступній версії — положення за положенням.

Закон у форматі MiCA: нова редакція «Про ринки віртуальних активів»

Серцем законопроєкту є повна нова редакція закону про віртуальні активи, і її архітектура буде впізнаваною для кожного, хто працював із регламентом ЄС MiCA — законопроєкт формально позначений як євроінтеграційний, а профільний комітет з питань євроінтеграції оцінив його як такий, що загалом не суперечить праву ЄС (із зауваженнями щодо доопрацювання). Новий закон складається з дев'яти розділів:

1. IЗагальні положення — сфера застосування, терміни, правові основи.
2. IIПравовий режим віртуальних активів — поняття віртуального активу, його види та права власності. Віртуальні активи є об'єктами цивільних прав; вони не є законним засобом платежу.
3. IIIВіртуальні активи, які не є токенами з прив'язкою до активів та токенами електронних грошей — базова категорія: публічна пропозиція, вимоги до білої книги, маркетингові повідомлення.
4. IVТокени з прив'язкою до активів — правила емісії, торгівлі та резервування активів.
5. VТокени електронних грошей — токени з прив'язкою до однієї офіційної валюти: емісія, погашення, інвестування отриманих коштів.
6. VIПостачальники послуг — вимоги до авторизації та правила діяльності.
7. VIIРинки віртуальних активів — торговельні майданчики та запобігання зловживанням.
8. VIIIПовноваження Регулятора — нагляд і заходи впливу.
9. IXПрикінцеві та перехідні положення.

Хто регулятор? Питання досі відкрите

Показово, що текст першого читання залишає відкритим найбільш дискусійне інституційне питання. Як зазначив співавтор Ярослав Железняк у день голосування у першому читанні:

«Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо».

Закон 2022 року визначав регулятором Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку; наглядовий розділ чинного проєкту написаний навколо «Регулятора», а розподіл повноважень між Національним банком України та НКЦПФР ще належить вирішити — це один із головних пунктів, за якими варто стежити в тексті до другого читання.

Постачальники послуг: авторизація, звітність, штрафи

Для бізнесу операційні правила тексту першого читання такі:

• Авторизація в регулятора — з реєстраційним порядком для окремих категорій — протягом 60 днів після початку діяльності;
• Щорічна звітність;
• Штрафи від 0,5 до 100 мінімальних заробітних плат за неподання звітності чи інші порушення;
• Механізми захисту клієнтів та інвесторів, включно з регулюванням реклами та запобіганням шахрайству;
• Гармонізація AML-рамки для віртуальних активів із міжнародними стандартами.

Другий, окремий обов'язок обліку приходить через Податковий кодекс: постачальники послуг, які надають послуги резидентам України, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальними активами фізичних і юридичних осіб — резидентів України. У супровідних матеріалах це подається як перший крок України до CARF (ОЕСР) та DAC8 (ЄС) — тобто до автоматичного міжнародного обміну податковою інформацією щодо криптоактивів. Прикметно, що законопроєкт пом'якшує старт: у перехідний період штрафи за звітність застосовуються в розмірі 10% від встановленої суми у 2026 році та 25% протягом 2027–2029 років.

Податковий режим: 23% з прибутку та пільгове «вікно» 5%

Зміни до Податкового кодексу — це те, де живуть питання більшості читачів, і текст першого читання тут конкретний.

Для фізичних осіб запроваджується спеціальний режим оподаткування операцій з віртуальними активами — окремо від інших доходів та окремо від інвестиційного прибутку. Оподатковується позитивний фінансовий результат за рік: усі доходи від продажу віртуальних активів мінус документально підтверджені витрати на їх придбання (чи створення); перелік дозволених витрат свідомо обмежений (із можливістю розширення Мінфіном за погодженням із Регулятором). Збитки переносяться до повного погашення, з вузькими винятками. Податкового агента немає: платник самостійно декларує і сплачує.

Ставка, за словами авторів законопроєкту, — стандартна комбінація: 18% ПДФО плюс 5% військового збору, тобто 23% з прибутку.

Текст першого читання також визначає, що не оподатковується:

• Обмін криптоактивів на інші криптоактиви — не є оподатковуваною подією;
• Продаж у межах однієї мінімальної заробітної плати на рік;
• Активи, отримані від емітентів унаслідок емісії, безоплатно або в обмін на персональні дані — визначення, що охоплює типову механіку airdrop.

І перехідний заголовок: для віртуальних активів, придбаних до набрання законом чинності, фізичні особи при продажу протягом першого року зможуть обрати пільгову ставку 5% ПДФО — за словами голови комітету Данила Гетманцева, без підтвердження історичних витрат на придбання. Функціонально це вікно легалізації: задекларувати, сплатити 5% і вивести наявні активи з тіні в перший же рік. (У тексті першого читання це вікно прописане на 2026 рік — одна з кількох дат, які неминуче зсунуться в редакції до другого читання, адже закон не був ухвалений до 1 січня 2026 року.)

Для юридичних осіб запроваджуються коригувальні різниці за аналогією з чинним підходом ПК до оподаткування операцій із цінними паперами. Щодо ПДВ: емісія, розміщення, продаж, обмін і погашення віртуальних активів не є об'єктом оподаткування — з винятками, що повертають у ПДВ продаж та обмін NFT і токени, які посвідчують право вимагати передачі майна чи надання послуги; послуги постачальників не є об'єктом ПДВ, крім консультаційних. А спрощена система закривається повністю: платникам єдиного податку заборонено операції з віртуальними активами, а постачальники послуг не можуть перебувати на спрощеній системі.

Що зауважили комітети

Офіційна історія проходження містить задокументовані застереження, про які варто знати: Головне науково-експертне управління висловило зауваження до проєкту; Комітет з питань антикорупційної політики дійшов висновку, що окремі положення не відповідають вимогам антикорупційного законодавства; бюджетний комітет відзначив фіскальні ефекти в обох напрямках; а євроінтеграційна експертиза, загалом позитивна, попросила доопрацювань. Ніщо з цього не заблокувало перше читання — але це мапа зон, де правки до другого читання найімовірніші.

Що далі — і що з цим робити

Законопроєкт у порядку денному та готується до другого читання. Його автори відверто попереджали, що текст «може суттєво змінитися» до ухвалення — саме лише питання регулятора гарантує суттєві правки, а кожна дата в тексті першого читання потребує перерахунку. Щойно з'явиться ухвалений текст, ми опублікуємо супровідний аналіз того, що змінилося порівняно з описаною тут версією.

Для бізнесів з українськими користувачами чи операціями практичний висновок такий: напрям задано — авторизаційний режим у форматі MiCA, звітність постачальників, налаштована під CARF/DAC8, і визначений податковий периметр із річним вікном легалізації. Деталі ще рухаються. Якщо ви структуруєтеся зараз — структуруйтеся під напрям і уважно стежте за текстом до другого читання.